Атрофічний дерматит: причини, симптоми і тактика лікування

Атрофічний дерматит (АД) або атрофія шкіри – група хронічних захворювань, основним симптомом яких є витончення компонентів шкіри: епідермісу, дерми і підшкірно-жирової клітковини. Виникає це явище при великій кількості різноманітних станів та захворювань.

Чому виникає атрофічний дерматит?

Атрофія шкіри – це патологічний процес, що виникає в результаті вікових, обмінних, запальних, трофічних змін у всіх шарах дерми і епідермісу. Вони призводять до дегенерації сполучної тканини та зменшення обсягу колагенових і еластичних волокон з витонченням шкіри.

Прийнято виділяти дві основні форми атрофічного дерматиту: фізіологічну та патологічну. До першої відноситься природні зміни організму – старіння та вагітність. Патологічний АД може бути зумовлений наступними захворюваннями та станами:

Дерматологічні захворювання: пігментна ксеродерма, актінічний кератоз (еластоз), піодермія, порфіринові хвороби, пойкілодермії, червоний плоский та висівкоподібний лишай.

Незбалансоване харчування та дефіцит поживних речовин.

Захворювання судин, наприклад – облітеруючий ендартеріїт або варикозна хвороба вен.

Тривале перебування в умовах надмірної сухості повітря або холоду.

Постійний контакт з хімічними агентами або механічний вплив, наприклад – тертя.

Цукровий діабет, синдром Іценко-Кушинга та інші ендокринологічні захворювання.

Ревматологічні захворювання, наприклад – системний червоний вовчак, склеродермія, хвороба Шегрена.

Тривале застосування кортикостероїдів (як таблетованих, так і у вигляді місцевих засобів).

Які ознаки атрофічного дерматиту?

Для АД характерна стадійність розвитку, що включає в себе наступні етапи:

Гіперемія шкіри. Уражені ділянки набувають синюшно-червоний або червоно-червоний відтінок, проте морфологічних змін в цей період не відзначається.

Інфільтративні зміни. Окрім гіперемії, з’являється помірна набряклість, шкіра натягується і лисніє. При цьому зникають фізіологічні шкірні складки та зморшки.

Ознаки атрофії. На цьому етапі крізь поверхню шкіри починають візуалізуватись нижче розташовані кровоносні судини. При цьому сама шкіра легко збирається в складку, немов цигарковий папір, при доторканні нагадує мокру замшу. Можливо паралельне формування ділянок ущільнення за рахунок розростання сполучної тканини.

Діагностика атрофічного дерматиту

Як правило, діагностика атрофічного дерматиту не викликає складнощів, так як її ознаки легко визначаються при зовнішньому огляді лікарем-дерматологом. Однак, з метою виключення інших патологічних станів, що можуть супроводжуватись схожими змінами шкірних покривів (наприклад – рак шкіри), додатково можуть проводитись наступні методи діагностики:

Дерматоскопія – візуальний огляд уражених ділянок шкіри за допомогою дерматоскопа з виявленням характерних морфологічних ознак атрофії.

Гістологічне дослідження – полягає у взятті зразків пошкоджених шкірних покривів і їх подальшому дослідженні в лабораторних умовах під мікроскопом.

Ультразвуковое дослідження (УЗД) шкіри і підшкірної клітковини – призначається з метою виключення внутрішньошкірних або підшкірних утворень.

Лікування атрофічного дерматиту

На жаль, атрофія шкіри – явище незворотне, а всі лікувальні заходи направлені на полегшення її проявів та зменшення дискомфорту пацієнта, а також, за можливості, усунення першопричини захворювання. Як правило, в терапевтичну програму включають наступні пункти:

Медикаментозні засоби: препарати, що покращують живлення тканин шкіри (ксантинолу нікотинат), функціонування нервової системи (В6 + магній), вітамінотерапія (віт. А і D). В ряді випадків можливо проведення косметологічних процедур, наприклад – плазмотерапії.

Фізіотерапія. Доцільні вуглекислі ванни, парафінові аплікації, натуральні креми.

Хірургічне лікування. Полягає у пересадці ділянки здорової шкіри на місці ураження. Застосовується тільки при можливості повного виключення дії етіологічних факторів.

Джерела інформації:

https://elibrary.ru/item.asp?id=19420228

https://elibrary.ru/item.asp?id=11707641

https://elibrary.ru/item.asp?id=13093421