Виверти Кремля: Чому Путін розповідає Меркель і росіянам про "українську зраду"

Твердження про те, що "Україна зрадила мінські домовленості", впродовж останніх трьох днів стало домінантною в російських ЗМІ. Формальним приводом для нього, звичайно, став злощасний блог віце-прем'єра Резнікова для Atlantic Council. Але російська інформаційна атака, яка, насправді, починалася задовго до тієї публікації, на сьогоднішній момент явно переросла масштаб скромного блогового запису одного з причетних до переговорів посадовців.

"Загострення" почалося з позавчорашньої розмови російського президента з канцлеркою Німеччини. В ході якої, за даними російських ЗМІ, сторони "рішуче засудили" "контрпродуктивні" заяви України стосовно необхідності переглянути мінські умови. Щоправда, про "рішуче засудження" йшлося тільки в інформації російської сторони, німецькі джерела подібних слів – принаймні, у виконанні Меркель – не наводили. І називали Донбас тільки однією з тем розмови. Поряд зі спробами врятувати угоду з Іраном (де між сторонами була певна згода) , а також прояснити ситуацію в Лівії (де згодою між Меркель і Путіним, скоріше за все, і не пахло).

Втім, скупі рядки новини про розмову Путіна з фрау Меркель були сьогодні значно розширені прес-секретарем чинного російського президента.

Дмитро Пєсков в подробицях розповів про те, чим загрожують спроби "переписати Мінськ", які буцімто стали вельми популярними в Україні. "Це, з нашої точки зору, дуже небезпечна тенденція в заявах керівництва в Києві, яка може нас істотно взагалі відкинути за часом від моменту врегулювання ситуації в Україні, тому що де-факто, наприклад, навіть думати про те, щоб узгодити якісь нові параметри, неможливо без участі в цьому процесі представників самопроголошених республік", - заявив Пєсков.

Прес-секретар Путіна при тому додав, що "українські колеги" нібито категорично відмовляються від контактів, "що робить просто неможливим вироблення нового документа". Як саме "відмовляються від контактів" українські колеги, які, на відміну від очільника російської делегації у мінській ТКГ все-таки регулярно відвідують засідання цього органу, Пєсков не уточнив.

При тому прес-секретар Путіна зазначив, що Москва продовжує працювати з іншими країнами для реалізації Мінських угод. "Росія докладає неабияких зусиль в плані роботи з нашими партнерами в Берліні і в Парижі, займається цим зараз мій колега Козак... Поки, на жаль, теж у нього швидше домінує розчарування результативністю роботи наших українських колег", - із сумом зазначив Пєсков. На думку якого, Росія продовжує дипломатичну дфяльнічть, яка має на меті забезпечення впливу всіх задіяних у процесі сторін "на українських колег з тим, щоб посунути їх до реалізації тих зобов'язань, які вони на себе взяли за мінським комплексу заходів".

В такий спосіб російські посадовці вкотре створюють дві цілком незалежні між собою реальності. В одній з них наростає частота й інтенсивність обстрілів, на лінії зіткнення гинуть та зазнають поранень українські солдати. В іншій реальності, схоже, питання безпеки вже давно знято з порядку денного, і єдине, чого бракує для миру на Донбасі – це проведення абсолютно прозорих та демократичних виборів. Під контролем російських найманців та їх кремлівських кураторів. А також внесення змін до української Конституції, які, напевно, магічним чином зупинять потік снарядів та мін, які падають на лінії зіткнення.

Чому заяви про Україну ,яка "майже вийшла" з мінських домовленостей, які російська сторона експлуатує вже майже півроку, стали особливо гостро звучати саме зараз?

Причин тому бачиться три. Перша, і найбільш очевидна з них – це спроба підштовхнути не надто досвідчену й не переобтяжену талантами команду чинного президента України до необачних кроків. Як писало Depo, Єрмак і Рєзніков, публічно озвучуючи прямо протилежні стратегії виходу з україно-російського конфлікту, і самі з тим непогано справляються. Але всі оці транскрипти розмов Путін з Меркель мають створити особисто на Зелеського достатній тиск для того, щоби він повірив – Україна ось-ось втратить європейську підтримку, тому слід готуватися до компромісу з Москвою. Залишається надіятися, що добра тітонька Ангела, яку Зеленський вітав сьогодні з днем народження, трохи заспокоїла свого українського колегу.

Інша причина заяв про "Україна зриває Мінськ" полягає у внутрішньополітичній ситуації в Росії. Де "обнулений Путін" вимушений імітувати якщо не зростання власної політичної ефективності – то принаймні пояснювати, чому конфлікт, який триває вже більше шести років, дотепер не залагоджений на користь Росії. Можна не сумніватися в тому, що через рік-другий до звинувачень на адресу України додадуться і нарікання на Париж та Берлін, які "недостатньо впливатимуть на своїх українських колег".

І третьою причиною "сезонного загострення" можна назвати той факт, що Росія в річницю збиття малазійського Боїнга опинилась в ситуації, коли практично весь світ звинувачує Кремль і вимагає від Путіна видати винуватців злочину. З відповідними жорсткими заявами виступили представники ЄС, США та Великої Британії. Нідерланди подали позов до ЄСПЛ. Звичайно, голосна заява про "зрив Україною Мінських домовленостей" не зможе відвернути увагу Європи та світу від цих вимог, але певну – хоча більше уявну – противагу їм в інформаційному просторі таки створить.

Тому команді Зеленського, можливо, і варто попросити Резнікова надалі доносити свої роздуми про мінські домовленості до членів Atlantic Council за допомогою особистих контактів, а не в публічний спосіб. Але істотного впливу на стосунки між Україною, ЄС та США ця російська інформаційна атака, скоріше за все, не матиме.




Comments

    No results found.